Рецензія на книгу Марка Лівіна «Життя та інша хімія»

Книга, створена за 28 днів. Просто дивовижно, що можна написати цікаве чтиво за такий рекордний строк. Проте література – це не змагання, де перемагає той, хто прибіг першим. Тут ми маємо справу швидше не з бажанням автора за такий короткий час витиснути із себе слово за словом, рядок за рядком, а його емоційним станом, на фоні якого і була написана ця розповідь. Слова, народжені з почуттів, мають вагому перевагу – вони зачіпають читача, проте явним програшем в такому випадку є непродуманість речень, реплік, тобто ми бачимо швидше ескіз, ніж завершену картину, близьку до ідеалу. Нехитрий сюжет, прості персонажі, так би сказати, життєві, яких і ми могли б зустріти, якби звернули на іншу дорогу, ідучи зі школи (університету/роботи).

«Життя та інша хімія»Головний герой милий, замріяний, самотній (як внутрішній стан душі) – словом, в дусі романтизму в часи постмодерну. Модний герой сьогодення чи просто хлопець, якого можна зустріти в кожному місті?

Боюся судити строго, бо повість доволі мала за об’ємом, і ми зовсім небагато дізнаємося про її героя. Читачі зустрічаються з ним на короткий відрізок часу – познайомилися, зустрілися поглядом і забулося. Звісно, плюс книги в її лаконічності, яку можна подолати за кілька годин, також чуттєвості, яка зачіпає щось в серці, неглибоко, на пару хвилин, але зачіпає, але мінус в тому, що книга на один раз, прочитав-забув. Книга не рве тебе на частини, бо історія з якою маємо справу, не пережована автором до останнього рядка. Мало сенсу, багато почуттів. Як на мене, аж забагато. Може люди зараз такі черстві та жорсткі, а може вони просто поховали свої ніжні м’які душі за панцирами, як краби і черепахи, а повість ще не написана таким чином, щоб полонити кожного свого читача, видобувши його з-під шкарлупи. Як на першу книгу непогано, але хочеться більшої віддачі в словах. Має сподобатися фанатам Януша Вишневського, адже написана у такій же легкій манері.

У сучасній літературі чоловіки взялися описувати свій трепетний внутрішній світ. Тримайтеся, дами…

Наступну книгу обов’язково прочитаю, з вірою у прогрес в процесі дорослішання та надією на нові обличчя в сучасній українській літературі.

Цікаві статті

Залишити відповідь