Рецензія на книгу Юрія Андруховича «Диявол ховається в сирі»

Прочитання книги Юрія Андруховича «Диявол ховається в сирі» не входило в плани на осінь, проте ця невелика збірка есеїв гармонійно влилася в моє життя, наче б то так і було задумано, адже нічого не буває без причини.

Про стиль Андруховича, мабуть, писати не варто – інтелектуальне чтиво, яке смакує багатьом, однак не всім, як і не кожен зможе витягнути з його прози особливий настрій і безмежне задоволення зі словесної гри. Коли читаєш романи та розповіді патріарха Бу-Ба-Бу, можна впасти в невідомий стан ейфорії, викликаний якісною українською літературою і просто захоплено перебігати з рядка в рядок, шукаючи все нові цікаві звороти та літературні завитки. Проте раджу все ж поєднувати сенс із красою і вдумуватися у прочитане, там можна буде знайти більше, ніж здається на перший погляд.

Якщо говорити саме про книгу «Диявол ховається в сирі», то зауважу, що есеї, написані в 1999-2005 роках, актуальні і в наш час, можливо, вони ще довго будуть популярними – особливо ті, в яких мова йде про ситуацію в Україні, які входять в розділ «Геопоетика». Однак, найінтигуюча частина книги має назву «Справжні історії однієї Європи», з яких можна дізнатися багато цікавого про літературні поїздки (краще сказати тусовки) та тітоньку Європу очима Андруховича. Чимало корисної інформації можна почерпнути не тільки із загального змісту розповідей, але й із окремих цитат про становище України, її відносини у контексті Європа-Росія і т.д.

Загалом враження про «Диявол ховається в сирі» тільки найкращі. Тому трохи про суб’єктивне. Так вже склалося, що по природі я жайворонок, вставати рано мій приємний життєвий козир, як і злипання вік о дев’ятій-десятій вечора, проте дочитати цю книгу невідомі сили мені дозволити тільки о третій годині ночі. У час темряви, час містики, час творіння шедеврів письменниками та читання їхніх слів вдячними читачами.

Почитайте і Ви Юрія Андруховича «Диявол ховається в сирі» і знайдіть у цій книжці щось особливе для себе – те, що Ви можливо давно шукали, але так ніде й не знаходили…

Цікаві статті

Залишити відповідь